збудження

збу́дження

-я, с.

1》 Дія за знач. збудити 1), 2), 5) і збудитися 1), 2).

2》 Стан нервового піднесення, неспокою, хвилювання.

|| Стан підвищеної активності, пожвавлення.

Психомоторне збудження — патологічний стан, при якому спостерігається підсилення і прискорення темпу проявів різних сторін психічної діяльності.

3》 Фізіологічний процес, який виникає в кожній живій клітині чи тканині будь-якого організму як реакція на подразнення.

4》 фіз., хім. Процес вбирання електронами енергії і перехід їх із нижчих енергетичних рівнів і підрівнів на вищі.

Значення в інших словниках

1. збудження — (стан піднесення) хвилювання, (вищою мірою) гарячка.  Словник синонімів Полюги
2. збудження — збу́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. збудження — 1. функціональний процес у нервовій клітині, залежний від рівня проникності іонів (гол. чином натрію і калію) крізь оболонку клітини; 2. посилення активності нервових центрів або структур мозку;...  Універсальний словник-енциклопедія
4. збудження — ЗА́ПАЛ (стан душевного збудження, жадоба діяльності), ПАЛ, ЕНЕ́РГІЯ, ЗАВЗЯ́ТТЯ, ЗАХО́ПЛЕННЯ, ПІДНЕ́СЕННЯ, ПІДНЕ́СЕНІСТЬ, ПІДЙО́М рідше, НАСНА́ГА, ЕНТУЗІА́ЗМ, ПА́ФОС, ЗА́ХВАТ підсил., АЗА́РТ підсил., ЖАР підсил., О́ПАЛ рідко; ПОРИ́В (раптовий, бурхливий).  Словник синонімів української мови
5. збудження — Збу́дження, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. збудження — ЗБУ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. збуди́ти 1, 2, 5 і збуди́тися 1, 2. Преміальна система повинна стати одним з могутніх засобів збудження змагання (КПУ в резол. і рішен..  Словник української мови в 11 томах