Значення в інших словниках
-
збудити —
збуди́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
збудити —
ВИКЛИКА́ТИ (сприяти виникненню, появі в когось певного почуття, настрою, стану), ЗБУ́ДЖУВАТИ, ПРОБУ́ДЖУВАТИ, БУДИ́ТИ, ПОРО́ДЖУВАТИ, НАВІВА́ТИ, НАВІ́ЮВАТИ, НАВО́ДИТИ, ПІДІЙМА́ТИ (ПІДНІМА́ТИ), РОДИ́ТИ, ЗРО́ДЖУВАТИ, НАРО́ДЖУВАТИ, ВСЕЛЯ́ТИ, ЗАПА́ЛЮВАТИ...
Словник синонімів української мови
-
збудити —
ЗБУДИ́ТИ див. збу́джувати.
Словник української мови в 11 томах
-
збудити —
Збуджувати, -джую, -єш сов. в. збуди́ти, -джу́, -диш, гл. Пробуждать, пробудить, будить, разбудить. Його сонного будили, не збудили. Макс. (1849) 27.
Словник української мови Грінченка