збуджувати
збу́джувати
-ую, -уєш, недок., збудити, збуджу, збудиш, док., перех.
1》 тільки док. Перервати чий-небудь сон, змусити прокинутися кого-небудь.
|| збуджено, безос. присудк. сл.
2》 тільки док., перен. Вивести зі стану спокою, застою що-небудь; порушити щось.
3》 Викликати, розбурхувати що-небудь (почуття, сили, думки і т. ін.).
4》 Викликати стан нервового піднесення, підвищеної активності, неспокою; хвилювати кого-, що-небудь.
5》 тільки док., з прийм. до.
6》 фізіол. Викликати подразнення живої клітини чи тканини будь-якого організму.
Великий тлумачний словник сучасної української мови