згрібати —
ЗГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗГРЕБТИ́, бу́, бе́ш, док., перех. 1. Гребучи чим-небудь, збирати в одне місце, докупи. У присмерку осінньої алеї Згрібають діти каштановий лист (Рильський, І, 1960, 315); Вона знайшла сухої соломи...
Словник української мови в 11 томах
згрібати —
Згріба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. згребти, -бу, -бе́ш, гл. Сгребать, сгресть.
Словник української мови Грінченка