зляканий —
[з'л’аканией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
зляканий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до злякати. 2》 у знач. прикм.Охоплений ляком, страхом; переляканий. || Який виражає ляк, страх. Зляканий голос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зляканий —
БОЯЗКИ́Й (який легко піддається почуттю страху), БОЯЗЛИ́ВИЙ рідше, БОЯГУ́ЗЛИВИЙ зневажл., СТРАХОПУ́ДЛИВИЙ підсил. розм., СТРАХОПУ́ДНИЙ підсил. розм.; ЛЯКЛИ́ВИЙ, ПОЛОХЛИ́ВИЙ підсил. (який постійно лякається); ТРЕМТЛИ́ВИЙ поет., ТРЕ́ПЕТНИЙ поет.
Словник синонімів української мови
зляканий —
Зля́каний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зляканий —
ЗЛЯ́КАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зляка́ти. Червона, як жар, злякана й засоромлена, пішла Василина в пекарню (Н.-Лев., II, 1956, 50); Притихлий і зляканий, згорнувши міхи, на стільчику сидів сліпий Вихтір (Тют., Вир, 1964, 385). 2. у знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах