зсув —
зсув іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
зсув —
Сдвиг — slip, jump, down-throw, strike-slip fault — *Schub, Ableitung, Verschiebung — порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід з розривом їх суцільності і переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі.
Гірничий енциклопедичний словник
зсув —
-у, ч. 1》 спец.Порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь і т. ін. || Зміщення, деформація, незбігання. Зсув фаз — незбігання у часі однакових фаз двох періодичних змінюваних величин. 2》 тех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зсув —
Швидке сповзання схилом мас гірських порід під впливом сили тяжіння; назва нагромадженого у такий спосіб матеріалу гірських порід.
Універсальний словник-енциклопедія
зсув —
ЗСУВ (сповзання верхнього шару землі вниз), О́ПОВЗ розм., О́ПОВЗЕНЬ розм. Високими, широкими скиртами лежить вербове фашиння, пов'язане в снопи. Ним теж мають укріпити береги від зсувів (І. Чендей); Над автострадою нависали ліси.
Словник синонімів української мови
зсув —
ЗСУВ, у, ч. 1. спец. Порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь і т. ін. Взаємний зсув нижньої поверхні двох суміжних панелей не повинен бути більше 2 мм (Інж. геод., 1959, 335). 2. техн.
Словник української мови в 11 томах