зсув

(сповзання землі, снігу) оповзень.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зсув — зсув іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зсув — Сдвиг — slip, jump, down-throw, strike-slip fault — *Schub, Ableitung, Verschiebung — порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід з розривом їх суцільності і переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі. Гірничий енциклопедичний словник
  3. зсув — -у, ч. 1》 спец.Порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь і т. ін. || Зміщення, деформація, незбігання. Зсув фаз — незбігання у часі однакових фаз двох періодичних змінюваних величин. 2》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зсув — Швидке сповзання схилом мас гірських порід під впливом сили тяжіння; назва нагромадженого у такий спосіб матеріалу гірських порід. Універсальний словник-енциклопедія
  5. зсув — ЗСУВ (сповзання верхнього шару землі вниз), О́ПОВЗ розм., О́ПОВЗЕНЬ розм. Високими, широкими скиртами лежить вербове фашиння, пов'язане в снопи. Ним теж мають укріпити береги від зсувів (І. Чендей); Над автострадою нависали ліси. Словник синонімів української мови
  6. зсув — ЗСУВ, у, ч. 1. спец. Порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь і т. ін. Взаємний зсув нижньої поверхні двох суміжних панелей не повинен бути більше 2 мм (Інж. геод., 1959, 335). 2. техн. Словник української мови в 11 томах