1. Словник української мови в 11 томах

зсув

ЗСУВ, у, ч.

1. спец. Порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь і т. ін.

Взаємний зсув нижньої поверхні двох суміжних панелей не повинен бути більше 2 мм (Інж. геод., 1959, 335).

2. техн. Деформація пружного тіла, при якій його шари зсуваються, переміщаються по відношенню один до одного.

Коли на тіло діють дві сили, розташовані близько одна від одної і спрямовані в протилежні сторони, то виникає деформація зсуву (Токарна справа.., 1957, 44).

3. геол. Переміщення (сповзання) верхнього шару землі вниз по схилу під діянням сили ваги.

Землетруси іноді спричиняються до утворення скидів і зсувів у земній корі (Курс заг. геол., 1947, 192).

4. ел., радіо. Неодночасне проходження через нульове або максимальне значення двох відповідних величин (струму — напруги і т. ін.).

При дуже високих частотах зміни напруги відбуваються так швидко, що електрони в лампі не встигають рухатись у фазі з напругою, тобто виникає зсув фаз між напругою і струмом (Осн. радіотехн., 1957, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зсув — (сповзання землі, снігу) оповзень. Словник синонімів Полюги
  2. зсув — зсув іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. зсув — Сдвиг — slip, jump, down-throw, strike-slip fault — *Schub, Ableitung, Verschiebung — порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід з розривом їх суцільності і переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі. Гірничий енциклопедичний словник
  4. зсув — -у, ч. 1》 спец.Порушення симетричного розташування суміжних деталей, дотичних поверхонь і т. ін. || Зміщення, деформація, незбігання. Зсув фаз — незбігання у часі однакових фаз двох періодичних змінюваних величин. 2》 тех. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зсув — Швидке сповзання схилом мас гірських порід під впливом сили тяжіння; назва нагромадженого у такий спосіб матеріалу гірських порід. Універсальний словник-енциклопедія
  6. зсув — ЗСУВ (сповзання верхнього шару землі вниз), О́ПОВЗ розм., О́ПОВЗЕНЬ розм. Високими, широкими скиртами лежить вербове фашиння, пов'язане в снопи. Ним теж мають укріпити береги від зсувів (І. Чендей); Над автострадою нависали ліси. Словник синонімів української мови