кружляти —
[кружл’атие] -л'айу, -л'айеиш
Орфоепічний словник української мови
кружляти —
-яю, -яєш, недок. 1》 неперех. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола. || по чому. Ходити, походжати, їздити, описуючи кола. || перен. Постійно перебувати біля когось, чогось. || перен. Переміщатися по колу (про чарку, келих і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кружляти —
див. кружити
Словник чужослів Павло Штепа
кружляти —
КРУЖЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола. Знов рушив [Скиба] навколо скирт кружляти (А. Головко); Фобос кружляє навколо планети втричі швидше, ніж сама планета навколо осі (О.
Словник української мови у 20 томах
кружляти —
БЛУКА́ТИ (рухатися навмання, не знаючи дороги), БЛУДИ́ТИ, ПЛУ́ТАТИ розм., ПЛУ́ТАТИСЯ розм.; КРУЖЛЯ́ТИ (ходити манівцями, збившись зі шляху). Встали вони (брати) й знов пішли блукати по лісі й ніяк не могли знайти стежки або шляху (І.
Словник синонімів української мови
кружляти —
КРУЖЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок. 1. неперех. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола. Знов рушив [Скиба] навколо скирт кружляти (Головко, І, 1957, 345); Хай собі кружляє, обертається. Хоч круг лампочки, земля стара!..
Словник української мови в 11 томах
кружляти —
Кружля́ти, -ля́ю, -єш гл. 1) Кружиться, рѣять въ воздухѣ. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. І. 79. 2) Нить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. І. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393.
Словник української мови Грінченка