кружляти
КРУЖЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок.
1. Рухатися навколо кого-, чого-небудь, описуючи кола.
Знов рушив [Скиба] навколо скирт кружляти (А. Головко);
Фобос кружляє навколо планети втричі швидше, ніж сама планета навколо осі (О. Бердник);
Хоч я давно вже вивчив, що земля кружляє навколо сонця, однак підсвідомо ще вірю в те, що весь видимий світ обертається довкола мами (А. Дімаров);
Кружляю так довкола Хортича, коли чую – наші кричать з-за верб (І. Білик);
Хазяйські пси наче показилися. Кружляють навколо – й кроку не ступити (Люко Дашвар);
* Образно. Нудно, важко .. жити без любові до чогось або до когось .. Чи не вона – той центр, що довкола нього кружляє життя людини? (Ю. Шовкопляс);
// по чому, чим. Ходити, походжати, їздити і т. ін., описуючи кола.
Поїзд кружляв по схилах Карпат (Д. Бузько);
Тодосiй кружляв по камерi важкими поривчастими кроками нервово розладженої людини (Р. Андріяшик);
// перен. Постійно перебувати біля когось, чогось.
Коло неї [річки] кружляють рибалки з вудками й приманками (І. Франко);
Веселий хлоп'ячий рій кружляв навколо .. Мічуріна (О. Довженко);
// перен. Переміщатися, передаватися по колу (про чарку, келих і т. ін.).
Чарка пішла кружляти, і дедалі в хаті робилося голосніше (С. Васильченко);
Кружляли чарки з горілкою, лунали сміхи (Мирослав Ірчан);
// перен. Поширюватися (про чутки, поголоски і т. ін.).
По тюрмі почали кружляти таємничі й неймовірні чутки (І. Багряний);
Кружляли різні чутки (В. Козаченко);
Особа Целіни Зигмунтовської цікавила багатьох. Навколо Франка почали кружляти, як казав Микола Вороний, “глухі чутки” (Р. Горак).
2. кого, що і без прям. дод. Рухати по колу; крутити (у 1 знач.).
Тимко глибше насунув шапку на голову, схопив Коростильова, як дитину, на руки і почав кружляти його навколо себе, аж у того вітер свистів у вухах (Григорій Тютюнник);
Джавала повільно підніс до носа келиха і почав легенько ним кружляти так, аби вино розливалося по склу, виявляючи свій букет (Ю. Винничук);
// чим. Швидко крутити; завихрювати (про вітер, віхолу і т. ін.).
Вітер скаженів, кружляв сніжними вихорами, засипав тундру... (М. Трублаїні);
// безос., ким, чим і кого, що.
Потім він опустився на воду, і ним почало кружляти з неймовірною швидкістю (О. Довженко);
Наче в якомусь штормі, кружляло матроса всю дорогу (В. Кучер).
3. з ким і без дод. Танцювати (у 1 знач.), описуючи кола.
[Годвінсон:] Ой, що я чую? .. Недоліток в танку несамовитім Кружляє перед постаттю Молоха! (Леся Українка);
Зал в огнях. Кружляють пари, Хвилі музики пливуть (В. Сосюра);
Я все-таки відшукав очима Оленку, яка під мелодійні звуки вальсу .. кружляла із своїм підполковником (Я. Гримайло);
Пари – а було їх десь так чотири – рухалися маєстатично, сходилися й розходилися, кружляли довкола власних осей, робили по два кроки вбік, тоді навзаєм поверталися спинами і знову починали все від початку (Ю. Андрухович).
4. над чим і без дод. Плавно літати, описуючи кола.
Птахи кружляли над плавнями цілими хмарами (М. Коцюбинський);
Дев'ять літаків летіли над нами, потім почали кружляти над узліссям (Л. Смілянський);
Лелеки довго кружляли над вербою (С. Скляренко);
До кімнати .. залетіла бджілка і весело загула, кружляючи над мискою (П. Кочура);
Вони [апельсини] бризкали соком, і оси відразу ж почали кружляти наді мною (С. Жадан);
// Опадати додолу, описуючи кола.
І враз вітер заскакав круг нас, і, кружляючи, спадало листячко із клену (П. Тичина);
Кружляло осіннє листя, з неба долинало курликання журавлів (М. Руденко);
// Витися, зависати в повітрі (про пил, сніг і т. ін.).
Вже перший сніг кружляє над землею І тихо падає (М. Рильський);
Дощу нема й тепер. Чорні стовпи [пилу] кружляють у степу (В. Кучер);
– Та де там той хліб! Молотиш, молотиш, а намолоту ніякого – сама полова кружляє (М. Стельмах);
Над ближчими кварталами – запах толу, кружляє сажа (О. Гончар).
5. Мести, віяти (про вітер, хуртовину і т. ін.).
Один поза одним несеться [вихор], кружляє (І. Манжура);
Вітер на просторі рвав, кружляв кущами, хвиля за хвилею ганялась навперейми (М. Івченко);
Запахло дужче осінню: листя пожовкле, як із кульбаби пух, вітер рвав і кружляв ним по голих городах (А. Головко);
Невдовзі смерч наблизився, кружляючи з дивовижною швидкістю (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
6. Їздити, ходити кружним шляхом.
– Хоч-не-хоч, а доведеться тепер .. кружляти об'їздами до самісінької ночі (М. Стельмах);
Але якщо по “латці” можна було проїхати, не намокнувши до нитки і не промерзнувши до кісток, ми їхали прямо, щоб не кружляти Рівниною без крайньої потреби (О. Авраменко, В. Авраменко);
// Пересуватися, час від часу змінюючи напрям руху; петляти (у 1 знач.).
[Довбуш:] Ми теж уже в дорогу. Мусимо кружляти, щоб не зустріти погоні (Б.-І. Антонич);
Старезний .. дідів човен поплив .. по квітучому садку, кружляючи поміж кущів порічки, аґрусу (О. Довженко);
Вони ж так довго їхали-їхали, кружляли, повертали, часом гнали чимдуж, а заїхали – всього лише на другий кінець міста (І. Багряний);
// Ходити манівцями, збившись із шляху; блукати (у 1 знач.).
Цілу ніч він кружляв у якихось бескеттях, кам'яних лабіринтах (О. Гончар);
* Образно. А потім знов хотіла написати, та от і тепер кружляю, кружляю, а все вертаюсь до того самого (Леся Українка).
7. перен. Здійснювати кругообіг чого-небудь у живому організмі; текти (перев. про кров).
Кров, що бухала їй до лиця, мов уся зледеніла й перестала кружляти (Н. Кобринська);
Се так гріється хлоп'ятко – вірить в кров палермітанську [жителя Палермо], що кружляє в нього в жилах, більш, ніж в той чужий вогонь (Леся Українка);
Повітря було чисте й свіже та здорове. Це дуже корисно вплинуло на здоров'я Олексія. Кров кружляла живіше (А. Чайковський);
Чує [Мотря], як б'ється її серце, як кров кружляє по жилах, пальці дрижать (Б. Лепкий).
8. що і без прям. дод., розм. Те саме, що кружа́ти 1.
Всі раділи, веселились, гуляли, мед-вино кружляли (з казки);
Вони ж усе їздять до нас, сватами звуться, кружляють (Ганна Барвінок);
Після закуски вони почали кружлять пиво (І. Нечуй-Левицький);
Зі самого ранку біля шинків – стовпища: регочуть, пхаються до шинквасів, грають на кобзах, пробують силу козаки, п'ють. Кружляють поставці по кругу (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)