лити —
Литися, барабанити (про дощ); блекотати, блекотіти ("Беру воду з переводу, а вода блекоче"), бризкати, булькати, булькотати, булькотіти, бурлити, бурхати, бурхотати, бурхотіти, виливатися, випліскуватися, виплюскуватися, вирувати, витікати...
Словник синонімів Вусика
лити —
[литие] л':у, л':еш, л':е, л':еимо, л':еите, л':ут'; мин. лиў, лиела; нак. лий, лийтеи
Орфоепічний словник української мови
лити —
ллю, ллєш, недок. 1》 перех. і без додатка. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. || перен. Випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.). || Те саме, що розливати. Лити сльози. 2》 неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лити —
ЛИ́ТИ, ллю, ллєш, недок. 1. що і без прям. дод. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. Нащо в море воду лить, коли море повно [повне]? (Номис); “Грай, кобзарю, лий, шинкарю!” Козаки гукали. Шинкар знає, наливає І не схаменеться (Т.
Словник української мови у 20 томах
лити —
ли́ти падати (про сильний дощ, зливу)||цюрити ◊ ли́ти як на імени́нах про зливу (ст): В серед місті була гарна, навіть соняшна погода, а на Знесінні лило як на іменинах (Тарнавський З.)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
лити —
вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо. Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому. Сам (Прудон) зажив собі слави, а сам не так уже й погано уживався з порядками Луї Філіпа і Гізо...
Фразеологічний словник української мови
лити —
ВИЛИВА́ТИ (виготовляти що-небудь із розплавленого металу, воску тощо), ВІДЛИВА́ТИ, ЛИ́ТИ. — Док.: ви́лити, відли́ти. (Річард:) З останнього стягнуся, а виллю (статую) з бронзи (Леся Українка); У товстостінних глиняних тиглях плавили мідь...
Словник синонімів української мови
лити —
ЛИ́ТИ, ллю, ллєш, недок. 1. перех. і без додатка. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. Вже не пам’ятаю, чи довго я там спала. Тільки чую, мене штовхає під бік якийсь молдаван і ллє мені на лице воду з тикви (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
лити —
Лити, ллю, ллєш гл. 1) Лить, наливать, проливать. Дощ ллє, як з луба. Ном. № 573. Нащо в море воду лить, коли море повно? Ном. № 1455. Подруженьки будуть меди-вина пити, а ти слізоньки лити. Грин. III. 542. 2) Лить, отливать, выливать. Десь дзвін великий лили. Ном. № 7807.
Словник української мови Грінченка