литися —
ллється, недок. 1》 Текти струменем. || перен. Іти, пересуватися, сипатися і т. ін. великою масою. 2》 перен. Випромінюватися, поширюватися в просторі (про світло, пахощі тощо). || Плавно поширюватися в просторі; линути (про звуки, музику і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
литися —
ЛИ́ТИСЯ, ллє́ться, недок. 1. Текти струменем. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (І. Нечуй-Левицький); Сонце палає, пече. Піт ллється, як злива (Д. Бузько); Ллється небачений у них [індійців] тут метал, а мимо нього – просто через цех!...
Словник української мови у 20 томах
литися —
ли́ти (ли́тися) ливце́м. Іти (про великий, сильний дощ). — Оце недавно лили ливцем місяцями страшні наглі дощі (І. Нечуй-Левицький); Дощ ливцем лив усю ніч (З газети). лину́ти (поли́тися) ливце́м. Заберіть собі оцю сіль.
Фразеологічний словник української мови
литися —
ЛИ́ТИСЯ, ллє́ться, недок. 1. Текти струменем. Вода ллється на колеса зверху, обливає їх білою піною (Н.-Лев., II, 1956, 28); У душі одрада, у серці легко.
Словник української мови в 11 томах
литися —
Литися, ллю́ся, ллєшся гл. Литься. Ні п'ється, ні ллється, ні в чарці не остається. Ном. № 7589. А в тії дівчини, а в тії молодої аж на землю сльози ллються. Мет. 80. Столітнії очі як зорі сияли, а слово за словом сміялось, лилось. Шевч. 205.
Словник української мови Грінченка