мружити —
-жу, -жиш; наказ. сп. мруж; недок., перех. Стуляючи повіки, частково заплющувати очі; жмурити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мружити —
МРУ́ЖИТИ, жу, жиш; наказ. сп. мру́ж; недок., що. Стуляючи повіки, частково заплющувати очі; жмурити. Наче вчора виглядав [Матвійко] з того хатнього, на схід, віконця та мружив очі проти блискучого сонечка (Марко Вовчок); Хоть я ляжу спати...
Словник української мови у 20 томах
мружити —
ЗАПЛЮ́ЩУВАТИ (закривати повіками очі), СПЛЮ́ЩУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ, ЗМИКА́ТИ, СКЛЕПЛЯ́ТИ, ПЛЮ́ЩИТИ рідко. — Док.: заплю́щити, сплю́щити, приплю́щити, зімкну́ти, склепи́ти. Обважнілою рукою проводить (Роман) по чолу і чомусь заплющує очі (М.
Словник синонімів української мови
мружити —
Мру́жити, -жу, -жиш, -жать; не мруж, мру́жмо, мру́жте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мружити —
МРУ́ЖИТИ, жу, жиш; наказ, сп. мруж; недок., перех. Стуляючи повіки, частково заплющувати очі; жмурити. Наче вчора виглядав [Матвійко] з того хатнього, на схід, віконця та мружив очі проти блискучого сонечка (Вовчок, VI, 1956, 296); Хоть я ляжу спати...
Словник української мови в 11 томах
мружити —
Мружити, -жу, -жиш гл. Смыкать (глаза), жмурить. Болить мені головонька, оченьками мружу. Гол. І. 251. Хоть я ляжу спати, — сон очей не мружить. Гол. І. 349.
Словник української мови Грінченка