(стійкий при здійсненні своєї мети) настійливий, настирливий, підсил.: завзятий, упертий.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
наполегливий —
Коли треба ставити наполегливий, а коли – настирливий? В українській мові у розумінні “твердий, непохитний у досягненні мети” вживають прикметники наполегливий, упертий. – “Я знаю, ти – впертий... Наполегливий. Що задумав – не відступиш” (Олесь Донченко).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
наполегливий —
наполе́гливий прикметник
Орфографічний словник української мови
наполегливий —
Настирливий, завзятий, упертий, настирний, напосідливий, с. невідступний, сов. напористий, о. не з клоччя; (вивчати науки) посидющий.
Словник синонімів Караванського
наполегливий —
див. активний
Словник синонімів Вусика
наполегливий —
[наполеглиевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Орфоепічний словник української мови
наполегливий —
-а, -е. 1》 Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. 2》 Який виражає, містить завзяття, стійкість, непохитність. || Який здійснюється з виявленням завзяття, стійкості, непохитності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наполегливий —
НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. – Я знаю, ти – впертий... Наполегливий. Що задумав – не відступиш... (О.
Словник української мови у 20 томах
наполегливий —
НАПОЛЕ́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Завзятий, стійкий, непохитний у здійсненні, досягненні певної мети. — Я знаю, ти — впертий… Наполегливий. Що задумав — не відступиш… (Донч.
Словник української мови в 11 томах