наречена

(жінка перед одруженням) суджена, кохана, (на весіллі) молода, княгиня.

Значення в інших словниках

1. наречена — нарече́на іменник жіночого роду, істота майбутня дружина  Орфографічний словник української мови
2. наречена — ім. Мирянка, яка готується прийняти або приймає Таїнство Шлюбу; заст. невіста  Словник церковно-обрядової термінології
3. наречена — Відданиця, заручена, кохана, кохання, коханнячко, куниця (при сватанні), любов (чия), молода, невіста, невістонька, невісточка, перестарок (дівчина, яку не сватають), скрипула (т.с.  Словник синонімів Вусика
4. наречена — НАРЕЧЕ́НА (жінка стосовно до того, з ким має одружитися), СУ́ДЖЕНА фольк., НЕВІ́СТА заст.; МОЛОДА́, КНЯГИ́НЯ фольк. (під час весілля); КУНИ́ЦЯ фольк. (в обряді сватання).  Словник синонімів української мови
5. наречена — Нарече́на, -ної, -ній; -че́ні, -них  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)