натовп —
на́товп 1 іменник чоловічого роду скупчення людей; велика кількість чого-небудь — розм. на́товп 2 іменник чоловічого роду штовханина
Орфографічний словник української мови
натовп —
Юрба, юрма, стовпище, здвиг, тлум, д. гурма; ЖМ. тиснява; ЖМ. (як міра кількости) море, купа, тиск, сила.
Словник синонімів Караванського
натовп —
див. багато; ватага; тіснота
Словник синонімів Вусика
натовп —
[натоўп] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў
Орфоепічний словник української мови
натовп —
-у, ч. 1》 без додатка і кого, чого. Велике неорганізоване скупчення людей; стовпище. Розбурханий натовп. 2》 розм. Тиснява, штовханина серед великого скупчення людей. || у знач. присл. натовпом. Неорганізовано і у великій кількості. 3》 перен., розм. Велика кількість чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
натовп —
Завізно, див. товпа, свора, набрід
Словник чужослів Павло Штепа
натовп —
НА́ТОВП, у, ч. 1. кого і без прям. дод. Велике неорганізоване скупчення людей; стовпище. Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп (М. Коцюбинський); В невеликих кімнатах було тісно й душно од великого натовпу гостей (І.
Словник української мови у 20 томах
натовп —
БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил.
Словник синонімів української мови
натовп —
НА́ТОВП, у, ч. 1. без додатка і кого, чого. Велике неорганізоване скупчення людей; стовпище. Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
натовп —
Натовп, -пу м. Стеченіе, скопленіе народа, толпа. За тим натовпом (що гості на весіллі), клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50).
Словник української мови Грінченка