одружити

(з'єднати шлюбом чоловіка з жінкою) поєднати, розм. (до когось) пристроїти, (чоловіка) оженити// (жінку) видати заміж.

Значення в інших словниках

1. одружити — одружи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. одружити — див. одружувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одружити — ОДРУЖИ́ТИ див. одру́жувати.  Словник української мови у 20 томах
4. одружити — ЗАРУЧА́ТИ (оголошувати кого-небудь нареченою і нареченим), ОБРУЧА́ТИ, ЗМОВЛЯ́ТИ заст. (справляти заручини); ЄДНА́ТИ заст. (домовлятися з кимось про одруження дітей і взагалі кого-небудь). — Док.: заручи́ти, обручи́ти, змо́вити, поєдна́ти.  Словник синонімів української мови
5. одружити — ОДРУЖИ́ТИ див. одру́жувати.  Словник української мови в 11 томах
6. одружити — Одружити, -ся см. одружувати, -ся.  Словник української мови Грінченка