одночасно —
Присл. до одночасний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одночасно —
хохл. (одновремено) водночас водночас, заразом, разом, див. рівночасно
Словник чужослів Павло Штепа
одночасно —
ОДНОЧА́СНО. Присл. до одноча́сний. Обидві пари розмовляють кожна окремо, але одночасно (Леся Українка); Звістка про напад опришків у трьох місцях одночасно викликала переполох у всій окрузі (В. Гжицький).
Словник української мови у 20 томах
одночасно —
ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є.
Словник синонімів української мови
одночасно —
Одноча́сно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
одночасно —
ОДНОЧА́СНО. Присл. до одноча́сний. Обидві пари розмовляють кожна окремо, але одночасно (Л. Укр., II, 1951, 37); Звістка про напад опришків у трьох місцях одночасно викликала переполох у всій окрузі (Гжицький, Опришки, 1962, 162).
Словник української мови в 11 томах
одночасно —
Одночасно нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).
Словник української мови Грінченка