одночасно
ОДНОЧА́СНО.
Присл. до одноча́сний.
Обидві пари розмовляють кожна окремо, але одночасно (Леся Українка);
Звістка про напад опришків у трьох місцях одночасно викликала переполох у всій окрузі (В. Гжицький).
Словник української мови (СУМ-20)