(який діє в цей же час) рівночасний, паралельний, синхронний.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
одночасний —
одноча́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
одночасний —
див. дружний
Словник синонімів Вусика
одночасний —
[одночаснией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
одночасний —
-а, -е. Який здійснюється, відбувається водночас із чим-небудь іншим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одночасний —
ОДНОЧА́СНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим. Сівбу проведено протруєним насінням з одночасним внесенням мінеральних добрив (з газ.); – Виходь! – грізно гукає Глушак.
Словник української мови у 20 томах
одночасний —
ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака..
Словник синонімів української мови
одночасний —
Одноча́сний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
одночасний —
ОДНОЧА́СНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим. — Виходь! — грізно гукає Глушак. В чорному отворі на порозі зимівлі швидко з’являється.. Худяков, ровесник і друг Глушака. Від несподіванки обидва зблідли. Одночасні схвильовані вигуки (Довж., І, 1958, 104).
Словник української мови в 11 томах
одночасний —
Одночасний, -а, -е 1) Одновременный. 2) Современный.
Словник української мови Грінченка