одночасний

(який діє в цей же час) рівночасний, паралельний, синхронний.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одночасний — одноча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. одночасний — див. дружний Словник синонімів Вусика
  3. одночасний — [одночаснией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. одночасний — -а, -е. Який здійснюється, відбувається водночас із чим-небудь іншим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одночасний — ОДНОЧА́СНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим. Сівбу проведено протруєним насінням з одночасним внесенням мінеральних добрив (з газ.); – Виходь! – грізно гукає Глушак. Словник української мови у 20 томах
  6. одночасний — ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Словник синонімів української мови
  7. одночасний — Одноча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. одночасний — ОДНОЧА́СНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим. — Виходь! — грізно гукає Глушак. В чорному отворі на порозі зимівлі швидко з’являється.. Худяков, ровесник і друг Глушака. Від несподіванки обидва зблідли. Одночасні схвильовані вигуки (Довж., І, 1958, 104). Словник української мови в 11 томах
  9. одночасний — Одночасний, -а, -е 1) Одновременный. 2) Современный. Словник української мови Грінченка