одночасний
ОДНОЧА́СНИЙ (який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим), РІВНОЧА́СНИЙ, СИНХРО́ННИЙ книжн., ПАРАЛЕ́ЛЬНИЙ рідше, ОДНОРАЗО́ВИЙ рідше. На порозі зимівлі швидко з'являється з берданкою в руках Худяков, ровесник і друг Глушака.. Від несподіванки обидва зблідли. Одночасні схвильовані вигуки (О. Довженко); Щось мене зіщулило. І, певно, передусім — синхронна відсутність у Кремлі двох перших осіб (Б. Олійник); Нові швидкісні методи будівництва характеризуються паралельним проведенням різних видів будівельних робіт (з підручника); Останнім часом поширена оранка зябу з одноразовим коткуванням та боронуванням ґрунту (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одночасний — (який діє в цей же час) рівночасний, паралельний, синхронний. Словник синонімів Полюги
- одночасний — одноча́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- одночасний — див. дружний Словник синонімів Вусика
- одночасний — [одночаснией] м. (на) -сному/ -с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- одночасний — -а, -е. Який здійснюється, відбувається водночас із чим-небудь іншим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одночасний — ОДНОЧА́СНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим. Сівбу проведено протруєним насінням з одночасним внесенням мінеральних добрив (з газ.); – Виходь! – грізно гукає Глушак. Словник української мови у 20 томах
- одночасний — Одноча́сний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- одночасний — ОДНОЧА́СНИЙ, а, е. Який здійснюється, відбувається водночас з чим-небудь іншим. — Виходь! — грізно гукає Глушак. В чорному отворі на порозі зимівлі швидко з’являється.. Худяков, ровесник і друг Глушака. Від несподіванки обидва зблідли. Одночасні схвильовані вигуки (Довж., І, 1958, 104). Словник української мови в 11 томах
- одночасний — Одночасний, -а, -е 1) Одновременный. 2) Современный. Словник української мови Грінченка