одночасно

Рівночасно, водночас, книжн. синхронно, (гуртом) разом, спільно.

Джерело: Словник синонімів Полюги на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одночасно — одноча́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. одночасно — пр., водночас, заразом, одноразово; (сказати) в одно слово, РАЗОМ. Словник синонімів Караванського
  3. одночасно — див. тоді Словник синонімів Вусика
  4. одночасно — Присл. до одночасний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. одночасно — хохл. (одновремено) водночас водночас, заразом, разом, див. рівночасно Словник чужослів Павло Штепа
  6. одночасно — ОДНОЧА́СНО. Присл. до одноча́сний. Обидві пари розмовляють кожна окремо, але одночасно (Леся Українка); Звістка про напад опришків у трьох місцях одночасно викликала переполох у всій окрузі (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  7. одночасно — ОДНОЧА́СНО (в один і той же час), ВОДНО́ЧАС, РА́ЗОМ, СИНХРО́ННО, РІВНОЧА́СНО, ВОДНО́РАЗ, СПІ́ЛЬНО, НАРА́З, ПОБІ́ЖНО рідше. Мигаючи вогнями з обох боків, прибували одночасно два поїзди (С. Журахович); В шибку хтось постукав. Сестри здригнулись водночас (Є. Словник синонімів української мови
  8. одночасно — Одноча́сно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. одночасно — ОДНОЧА́СНО. Присл. до одноча́сний. Обидві пари розмовляють кожна окремо, але одночасно (Л. Укр., II, 1951, 37); Звістка про напад опришків у трьох місцях одночасно викликала переполох у всій окрузі (Гжицький, Опришки, 1962, 162). Словник української мови в 11 томах
  10. одночасно — Одночасно нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ). Словник української мови Грінченка