Словник синонімів Полюги

палкий

(який сповнений великих почуттів) пристрасний, нестримний, гарячий, підсип. вогнистий, пломенистий, кипучий, жагучий.

Словник синонімів Полюги

Значення в інших словниках

  1. палкий — палки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. палкий — ПАЛКИЙ – ГАРЯЧИЙ Палкий. Крім іншого, вживається в значенні "сповнений енергії, пристрасті; який виражає сильне почуття" тощо. Мені ти слова промовляв палкої любові (Леся Українка); Розмова дедалі ставала палкішою (М.  Літературне слововживання
  3. палкий — (вогонь) жаркий, палючий, поет. пломенистий, пломінкий, г. ятряний; (привіт) полум'яний; (- мову) жагучий, вогненний; (колір) яскравий, (мороз) лютий, шпаркий, (вітер) смалький; (- вдачу) гарячий, запальний, пристрасний, займистий...  Словник синонімів Караванського
  4. палкий — див. запальний  Словник синонімів Вусика
  5. палкий — -а, -е. 1》 Який добре горить, швидко займається. 2》 Який має дуже високу температуру і виділяє багато тепла; жаркий, палючий. || перен. Про дуже яскраву барву (перев. червону і жовту). Палкий день. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. палкий — ПАЛКИ́Й, а́, е́. 1. Який добре горить, швидко займається. Березові дрова дуже палкі (Сл. Б. Грінченка); У донецькому вибої, в надрах вугільних шарів, народилися герої .. А у шахті – залізниці, поїзд мчить палке добро (М. Упеник).  Словник української мови у 20 томах
  7. палкий — па́лицею (па́лкою) ки́нути. Близько, зовсім недалеко. Недалеко вже й до базару — палицею кинути. Уже й вози видно (Панас Мирний); — Чого нам, Христю, гибіти отак на вітрі, під завірюхою? Тікаймо в затишок! — А де? — Та ось же. Палицею кинути — ожеред (А.  Фразеологічний словник української мови
  8. палкий — ГАРЯ́ЧИЙ (про сонце, вогонь тощо — який дає багато тепла), ЖАРКИ́Й, ПЕКУ́ЧИЙ, ПАЛЮ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПАЛАХКИ́Й, ПАЛАХКОТЛИ́ВИЙ, ШПАРКИ́Й. Молоде пагіння на горіхах на гарячому сонці вже повиганялось на сажень вгору (І.  Словник синонімів української мови
  9. палкий — Палки́й, -ка́, -ке́; -кі́, -ки́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. палкий — ПАЛКИ́Й, а́, е́. 1. Який добре горить, швидко займається. Березові дрова дуже палкі (Сл. Гр.); У донецькому вибої, в надрах вугільних шарів, народилися герої.. А у шахті — залізниці, поїзд мчить палке добро (Уп., Вітчизна миру, 1951, 153).  Словник української мови в 11 томах