пестун —
песту́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
пестун —
ПЕСТУН – ПУСТУН Пестун, -а. Той, кого надмірно пестують, кому догоджають, потурають у всьому, а також переносно. Добриня.. не відходив від свого пестуна [Володимира], жив у Новому городі, біля княгині (С.
Літературне слововживання
пестун —
I мазій, мазун, мазунець, мазунчик, пестій, пестунчик, плеканець, приголубник, приголубничок, улюбленець, щасливець Фразеологічні синоніми: мамин мазунець; мамин мазунчик; мамин пестунчик II див. дитина
Словник синонімів Вусика
пестун —
-а, ч. 1》 Той, кого надмірно пестять, якому догоджають, потурають у всіх бажаннях і примхах. 2》 заст. Той, хто доглядає й виховує дитину, прищеплюючи їй певні погляди, навики, правила поведінки. 3》 Дворічний ведмідь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пестун —
ПЕСТУ́Н, а́, ч. 1. Той, кого надмірно пестять, якому догоджають, потурають у всіх бажаннях і примхах. Добриня .. не відходив від свого пестуна [Володимира], жив у Новому городі, біля княгині (С.
Словник української мови у 20 томах
пестун —
песту́н (песті́й) до́лі (форту́ни). Той, кого дбайливо доглядають, якому потурають у бажаннях і примхах або кому таланить у житті. Мати всім керувала, старші сини заробляли, а меншенький був пестуном долі й надією сім’ї (Л.
Фразеологічний словник української мови
пестун —
БІЛОРУ́ЧКА розм. (той або та, хто цурається важкої чи брудної роботи, а також не призвичаєний до важкої, серйозної праці взагалі); ПАН ірон., ПАНИ́Ч ірон. (про чоловіка, хлопця); ПА́НІ ірон., ПА́НЯ заст., ПА́ННА ірон., ПАНЯ́НКА ірон.
Словник синонімів української мови
пестун —
ПЕСТУ́Н, а́, ч. 1. Той, кого надмірно пестять, якому догоджають, потурають у всіх бажаннях і примхах. Добриня.. не відходив від свого пестуна [Володимира], жив у Новому городі, біля княгині (Скл., Святослав, 1959, 298); *Образно.
Словник української мови в 11 томах