(змінювати напрямок руху) повертати, розм. завертати.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
повертати —
поверта́ти 1 дієслово недоконаного виду обертати; звертати поверта́ти 2 дієслово недоконаного виду віддавати розм.
Орфографічний словник української мови
повертати —
(ключ) крутити, обертати; (язиком) ворушити; (з дороги) звертати, (зброю) спрямовувати; (додому) повертатися; (- стежку) скручувати; (- річку) робити коліно; (назад) завертати; (на зиму) іти; (гроші) віддавати, вертати; (зір) відновлювати; (в рабів) перетворювати, обертати.
Словник синонімів Караванського
повертати —
I вернути, звертати, обвертатися, обертатися, обкручуватися, повертатися, розвертати, розвертатися Фразеологічні синоніми: брати вліво; брати в ліву руч; брати вправо; брати в праву руч; брати лівобіч; брати ліворуч; брати правобіч; брати праворуч...
Словник синонімів Вусика
повертати —
I -аю, -аєш, недок., повернути, -верну, -вернеш, док. 1》 перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого-, чого-небудь. || Обертаючи, спрямовувати куди-небудь, на когось, щось. || Обертати що-небудь іншим боком. || неперех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повертати —
ПОВЕРТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док. 1. кого, що. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого-, чого-небудь. Миттю зіскакує [Безбородько] з ліжка, ..
Словник української мови у 20 томах
повертати —
ї́хати (поверта́ти) з я́рмарку (з то́ргу). Ставати немолодим; старіти. Безнадійні думки, що не на ярмарок він їде, а з ярмарку — отже, ні на що більше сподіватися, бо все найкраще, всі творчі вершини лишилися десь далеко позаду... (Ю.
Фразеологічний словник української мови
повертати —
КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
повертати —
ПОВЕРТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, док. 1. перех. Вертячи, обертаючи, змінювати положення кого-, чого-небудь. Миттю зіскакує [Безбородько] з ліжка,.. повертає в замку ключ (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах
повертати —
Поверта́ти, -та́ю, -єш сов. в. поверну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Вертѣть, повернуть, вращать; свернуть. Все на той бік поглядають, де козаки кіньми грають, шабельками повертають. Чуб. На вечір сонце повернуло, поночі йти — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск.
Словник української мови Грінченка