примхливий —
примхли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
примхливий —
ВЕРЕДЛИВИЙ; (із забаганками) вибагливий, химерний, фанаберистий, кн. претенсійний, з претенсіями; (- вдачу) неврівноважений, непостійний, мінливий, с. з норовом, свавільний; (ритм) вигадливий; примхуватий.
Словник синонімів Караванського
примхливий —
див. вередливий
Словник синонімів Вусика
примхливий —
-а, -е. 1》 Якому властиві несподівані, нічим не обґрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити. || Який відзначається безпідставністю. || Який виражає невдоволення, вередливість, примху. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
примхливий —
ПРИМХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Якому властиві несподівані, нічим не обґрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити.
Словник української мови у 20 томах
примхливий —
ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін.
Словник синонімів української мови
примхливий —
ПРИМХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Якому властиві несподівані, нічим не обгрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити.
Словник української мови в 11 томах
примхливий —
При́мхливий, -а, -е Прихотливый, капризный.
Словник української мови Грінченка