прокидатися —
Як краще сказати – прокидатися чи просипатися? Прокидатися – пробуджуватися. “Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю” (Михайло Коцюбинський), “Спав (Котигорошко) день, спав ніч, прокидається – прив’язаний” (з казки).
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
прокидатися —
проки́датися дієслово доконаного виду кидатися чим-небудь якийсь час рідко прокида́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
прокидатися —
I прок`идатися-аюся, -аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. II прокид`атися-аюся, -аєшся, недок., прокинутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прокидатися —
ПРОКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. ПРОКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися.
Словник української мови у 20 томах
прокидатися —
прокида́ється / проки́нулося се́рце; проки́нулася душа́ у кого, чиє (чия). Хто-небудь знову відчуває інтерес до життя. В неї прокинулось ще раз серце, прокинулось кохання до Ястшембського (І. Нечуй-Левицький); І в золотій журбі про милого Твоя прокинеться душа (Т. Масенко).
Фразеологічний словник української мови
прокидатися —
ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...
Словник синонімів української мови
прокидатися —
ПРОКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. ПРОКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися.
Словник української мови в 11 томах