Великий тлумачний словник сучасної мови

прокидатися

I прок`идатися-аюся, -аєшся, док., рідко.

Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час.

II прокид`атися-аюся, -аєшся, недок., прокинутися, -нуся, -нешся, док.

1》 Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися.

|| Виходити зі стану задуми, запаморочення, апатії тощо; приходити до пам'яті, до розуму.

|| перен. Сповнюватися звуками, рухом і т. ін.

|| перен. Відроджуватися, пробуджуватися з приходом весни (про природу).

|| перен. Лунати, чутися (про звуки).

|| перен. Пробиватися крізь щось, ставати видним (про світло, промені тощо).

2》 перен. Виходячи зі стану спокою, застою і т. ін., ставати активним, діяльним.

|| Спалахувати, поширюватися десь (про хворобу, пожежу, війну і т. ін.).

3》 перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, стан і т. ін.).

|| Робитися явним, помітним, виявлятися у комусь, чомусь (про риси характеру, натуру і т. ін.).

|| Поставати в уяві, пам'яті.

4》 перев. недок., діал. Зрідка зустрічатися, траплятися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. прокидатися — (переставати спати) будитися, пробуджуватися, просипатися, просинатися.  Словник синонімів Полюги
  2. прокидатися — Як краще сказати – прокидатися чи просипатися? Прокидатися – пробуджуватися. “Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю” (Михайло Коцюбинський), “Спав (Котигорошко) день, спав ніч, прокидається – прив’язаний” (з казки).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. прокидатися — проки́датися дієслово доконаного виду кидатися чим-небудь якийсь час рідко прокида́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  4. прокидатися — (від сну), пробуджатися, пробуджуватися, пробуркуватися, просинатися, просипатися Фразеологічні синоніми: продирати очі  Словник синонімів Вусика
  5. прокидатися — ПРОКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. ПРОКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися.  Словник української мови у 20 томах
  6. прокидатися — прокида́ється / проки́нулося се́рце; проки́нулася душа́ у кого, чиє (чия). Хто-небудь знову відчуває інтерес до життя. В неї прокинулось ще раз серце, прокинулось кохання до Ястшембського (І. Нечуй-Левицький); І в золотій журбі про милого Твоя прокинеться душа (Т. Масенко).  Фразеологічний словник української мови
  7. прокидатися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  8. прокидатися — ПРОКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. ПРОКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися.  Словник української мови в 11 томах