прокидатися
I прок`идатися-аюся, -аєшся, док., рідко.
Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час.
II прокид`атися-аюся, -аєшся, недок., прокинутися, -нуся, -нешся, док.
1》 Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися.
|| Виходити зі стану задуми, запаморочення, апатії тощо; приходити до пам'яті, до розуму.
|| перен. Сповнюватися звуками, рухом і т. ін.
|| перен. Відроджуватися, пробуджуватися з приходом весни (про природу).
|| перен. Лунати, чутися (про звуки).
|| перен. Пробиватися крізь щось, ставати видним (про світло, промені тощо).
2》 перен. Виходячи зі стану спокою, застою і т. ін., ставати активним, діяльним.
|| Спалахувати, поширюватися десь (про хворобу, пожежу, війну і т. ін.).
3》 перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, стан і т. ін.).
|| Робитися явним, помітним, виявлятися у комусь, чомусь (про риси характеру, натуру і т. ін.).
|| Поставати в уяві, пам'яті.
4》 перев. недок., діал. Зрідка зустрічатися, траплятися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови