(тонкі напрядені нитки) прядиво, (на веретені) починок, діал.(вовняна) волічка.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
пряжа —
пря́жа іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пряжа —
[пр’ажа] -ж'і, ор. -жеийу
Орфоепічний словник української мови
пряжа —
-і, ж. 1》 Довга тонка нитка зі зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. || Скручені, зсукані нитки, що використовуються для виробництва тканин. 2》 Те саме, що прядіння 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
пряжа —
ПРЯ́ЖА, і, ж. 1. Довга тонка нитка із зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. Веліла мені мати Тонку пряжу прясти (П. Чубинський); Плаче Оришка – та до попаді: “Матушка! ..
Словник української мови у 20 томах
пряжа —
Безперервна тонка нитка зі скручених (іноді склеєних) між собою порівняно коротких натуральних або хіміч. волокон.
Універсальний словник-енциклопедія
пряжа —
ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І.
Словник синонімів української мови
пряжа —
Пря́жа, -жі ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону». Чуб. V. 175.
Словник української мови Грінченка