пряжа
ПРЯ́ЖА, і, ж.
1. Довга тонка нитка із зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні.
Веліла мені мати Тонку пряжу прясти (П. Чубинський);
Плаче Оришка – та до попаді: “Матушка! .. я вам сього й того... я вам моток пряжі напряду, – умовте панотця!..” (Панас Мирний);
Ось там приперта до лавиці куделя, веретено пряде, крутиться, клубок з пряжею звивається (Н. Кобринська);
До сусідів збиралися молодиці на посиденьки, пряли пряжу, .. співали сумних, як зимовий вітер, пісень (Григорій Тютюнник);
* Образно. Жінки чудово і з незвичайним терпінням в'яжуть кружева.., і дивно як грубо іноді обходяться вони з тонкою пряжею життя (Б. Лепкий);
Спомин – се нитка, добута з пряжі думок золотої (Уляна Кравченко);
* У порівн. Мариня знову розсілася на тапчані, розпустила коси, і вже не чесала – тріпала ними, як пряжею (Ірина Вільде);
// Скручені, зсукані нитки, що використовуються для виробництва тканин.
Чим вільніше зсукана пряжа, тим вона м'якша, а річ, виготовлена з неї, тепліша (з навч. літ.);
До 60-х років [XIX ст.] ґрунт рушників та скатертин ткався винятково з місцевої лляної пряжі (з наук. літ.);
Новий на фабриці цех синтетичних виробів з синтетичної чесальної стрічки налагоджував виробництво синтетичної пряжі – об'ємної пухнастої капронової нитки. В'язальний цех готував з тієї нитки синтетичне шерстяне полотно (В. Козаченко).
2. Те саме, що пряді́ння 1.
– Прочитай, сину, що-небудь вголос, – відірветься мати од пряжі (М. Стельмах).
◇ (1) Об'є́мна пря́жа, текст. – те саме, що Об'є́мні ни́тки (див. ни́тка).
Оброблені при підвищеній температурі хімічні волокна ідуть на виготовлення так званої об'ємної пряжі .. Тканина з неї м'яка, еластична (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)