пряжа

ПРЯ́ЖА, і, ж.

1. Довга тонка нитка із зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні.

Веліла мені мати Тонку пряжу прясти (П. Чубинський);

Плаче Оришка – та до попаді: “Матушка! .. я вам сього й того... я вам моток пряжі напряду, – умовте панотця!..” (Панас Мирний);

Ось там приперта до лавиці куделя, веретено пряде, крутиться, клубок з пряжею звивається (Н. Кобринська);

До сусідів збиралися молодиці на посиденьки, пряли пряжу, .. співали сумних, як зимовий вітер, пісень (Григорій Тютюнник);

* Образно. Жінки чудово і з незвичайним терпінням в'яжуть кружева.., і дивно як грубо іноді обходяться вони з тонкою пряжею життя (Б. Лепкий);

Спомин – се нитка, добута з пряжі думок золотої (Уляна Кравченко);

* У порівн. Мариня знову розсілася на тапчані, розпустила коси, і вже не чесала – тріпала ними, як пряжею (Ірина Вільде);

// Скручені, зсукані нитки, що використовуються для виробництва тканин.

Чим вільніше зсукана пряжа, тим вона м'якша, а річ, виготовлена з неї, тепліша (з навч. літ.);

До 60-х років [XIX ст.] ґрунт рушників та скатертин ткався винятково з місцевої лляної пряжі (з наук. літ.);

Новий на фабриці цех синтетичних виробів з синтетичної чесальної стрічки налагоджував виробництво синтетичної пряжі – об'ємної пухнастої капронової нитки. В'язальний цех готував з тієї нитки синтетичне шерстяне полотно (В. Козаченко).

2. Те саме, що пряді́ння 1.

– Прочитай, сину, що-небудь вголос, – відірветься мати од пряжі (М. Стельмах).

◇ (1) Об'є́мна пря́жа, текст. – те саме, що Об'є́мні ни́тки (див. ни́тка).

Оброблені при підвищеній температурі хімічні волокна ідуть на виготовлення так званої об'ємної пряжі .. Тканина з неї м'яка, еластична (з наук.-попул. літ.).