1. Словник синонімів української мови

пряжа

ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І. Франко); (Принцеса:) У мене там, у замковій світлиці, мережанок багато срібно-злотих і прядива й серпанків — хоч на вибір, хоч з голови мальованку майстерну вам вишию на цеховий значок (Леся Українка); Випаде починок з рук Мотрі, глухо вдариться об піл і розбуркає тишу сумну (Панас Мирний); Короткі сердаки, вишивані червоною і синьою волічкою сорочки, крисані чорні і ходаки, — от і цілий їх костюм (І. Франко); Килим був вишитий гарусом та шовком (І. Нечуй-Левицький); Поклав (Антосьо) на столі капшук повен тютюну, гарно вишитий заволічкою по оксамиті (А. Свидницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пряжа — (тонкі напрядені нитки) прядиво, (на веретені) починок, діал. (вовняна) волічка. Словник синонімів Полюги
  2. пряжа — пря́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пряжа — [пр’ажа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  4. пряжа — -і, ж. 1》 Довга тонка нитка зі зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. || Скручені, зсукані нитки, що використовуються для виробництва тканин. 2》 Те саме, що прядіння 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пряжа — ПРЯ́ЖА, і, ж. 1. Довга тонка нитка із зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. Веліла мені мати Тонку пряжу прясти (П. Чубинський); Плаче Оришка – та до попаді: “Матушка! .. Словник української мови у 20 томах
  6. пряжа — Безперервна тонка нитка зі скручених (іноді склеєних) між собою порівняно коротких натуральних або хіміч. волокон. Універсальний словник-енциклопедія
  7. пряжа — Пря́жа, -жі, -жі, -жею; пря́жі, пряж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пряжа — Пря́жа, -жі ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону». Чуб. V. 175. Словник української мови Грінченка