пряжа

пря́жа

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пряжа — (тонкі напрядені нитки) прядиво, (на веретені) починок, діал. (вовняна) волічка. Словник синонімів Полюги
  2. пряжа — [пр’ажа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  3. пряжа — -і, ж. 1》 Довга тонка нитка зі зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. || Скручені, зсукані нитки, що використовуються для виробництва тканин. 2》 Те саме, що прядіння 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пряжа — ПРЯ́ЖА, і, ж. 1. Довга тонка нитка із зсуканих, порівняно коротких волокон (конопель, льону, бавовни, вовни і т. ін.), яку одержують при прядінні. Веліла мені мати Тонку пряжу прясти (П. Чубинський); Плаче Оришка – та до попаді: “Матушка! .. Словник української мови у 20 томах
  5. пряжа — Безперервна тонка нитка зі скручених (іноді склеєних) між собою порівняно коротких натуральних або хіміч. волокон. Універсальний словник-енциклопедія
  6. пряжа — ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І. Словник синонімів української мови
  7. пряжа — Пря́жа, -жі, -жі, -жею; пря́жі, пряж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пряжа — Пря́жа, -жі ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: «Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону». Чуб. V. 175. Словник української мови Грінченка