підскакувати —
підска́кувати 1 дієслово недоконаного виду підстрибувати; швидко наближатися підска́кувати 2 дієслово недоконаного виду наближатися навскач
Орфографічний словник української мови
підскакувати —
Підстрибувати, підплигувати, (з місця) підхоплюватися; (на вибоях) підлітати; (- ціни) підвищуватися, підноситися, рости; (до кого) прискакувати, скакати; док. ПІДСКОЧИТИ, (- гарячу пору) П. надійти, настати.
Словник синонімів Караванського
підскакувати —
див. стрибати
Словник синонімів Вусика
підскакувати —
I -ую, -уєш, недок., підскочити, -чу, -чиш, док. 1》 Робити невеликі стрибки вгору; підплигувати, підстрибувати. || Злегка підлітати вгору (від поштовхів, коливань і т. ін.). || Дуже здригатися, коливатися. || перен., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підскакувати —
ПІДСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. Робити невеликі стрибки вгору; підплигувати, підстрибувати. Панночка аж підскакує, аж із радощів червоніє (Марко Вовчок); Мало не плачучи, стояла тітка Дарка, а за пару кроків од неї ..
Словник української мови у 20 томах
підскакувати —
ПІДСКА́КУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ПІДСКО́ЧИТИ, чу, чиш, док. 1. Робити невеликі стрибки вгору; підплигувати, підстрибувати. Панночка аж підскакує, аж із радощів червоніє (Вовчок, І, 1955, 107); Мало не плачучи, стояла тітка Дарка, а за пару кроків од неї..
Словник української мови в 11 томах
підскакувати —
Підскакувати, -кую, -єш сов. в. підскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Подскакивать, подскочить вверхъ, подпрыгивать, подпрыгнуть. Підскакує, як зінське щеня. Ном. № 3406. 2) Подскакивать, подскочить къ чему, кому. Рудч. Ск. II. 175.
Словник української мови Грінченка