розв'язка

(завершення якоїсь справи, сюжетної лінії твору) закінчення, кінець, (задачі) вирішення.

Значення в інших словниках

1. розв'язка — розв'я́зка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розв'язка — Кінець, закінчення; (задачі) розв'язання, рішення; (дія) розв'язання.  Словник синонімів Караванського
3. розв'язка — див. кінець  Словник синонімів Вусика
4. розв'язка — [розвйазка] -зкие, д. і м. -з'ц'і, р. мн. -зок  Орфоепічний словник української мови
5. розв'язка — -и, ж. 1》 Кінець, завершення чого-небудь. || Епізод, яким завершується розвиток сюжету в творі; прот. зав'язка. 2》 Розгадка чого-небудь (кросворда, ребуса, загадки і т. ін.). 3》 спец. Споруда на перехресті головних шляхів, призначена для забезпечення нормального руху перехожих і транспорту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. розв'язка — РОЗВ'Я́ЗКА, и, ж. 1. Кінець, завершення чого-небудь. З дня на день усі чекали закінчення війни .. Здавалось, година розв'язки ось-ось настане (О. Гончар); Наречена сиділа невесела й розчарована, бо знала заздалегідь, чим ця комедія кінчиться, ..  Словник української мови у 20 томах
7. розв'язка — КІНЕ́ЦЬ (останній момент чогось, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний з цим моментом; завершення, закінчення чогось); РОЗВ'Я́ЗКА, ЕПІЛО́Г книжн.  Словник синонімів української мови