розв'язка
РОЗВ'Я́ЗКА, и, ж.
1. Кінець, завершення чого-небудь.
З дня на день усі чекали закінчення війни .. Здавалось, година розв'язки ось-ось настане (О. Гончар);
Наречена сиділа невесела й розчарована, бо знала заздалегідь, чим ця комедія кінчиться, .. розв'язку відчувала усім своїм .. єством (О. Чорногуз);
// Епізод, яким завершується розвиток сюжету в творі; протилежне зав'язка.
Є се довгий ряд діалогів та сцен без драматичної зав'язки і розв'язки, без поділу на акти і яви (І. Франко);
Трагічна розв'язка характерна для значної частини новел Тесленка (з навч. літ.).
2. Розгадка чого-небудь (кросворда, ребуса, загадки і т. ін.).
Захар Онисимович збагнув, що він заінтригував присутніх, а тому не поспішав з розв'язкою загадки (Л. Дмитерко).
3. спец. Споруда на перехресті головних шляхів, призначена для забезпечення нормального руху перехожих і транспорту.
На перехрестях головних магістралей влаштовано чотириповерхову транспортну розв'язку (з наук.-попул. літ.);
Проектом передбачено не лише прокладання трамвайних колій, а й здійснення усіх мостових розв'язок у місті (з газ.);
// Дії, пов'язані з поліпшенням руху перехожих і транспорту, та їх результат.
Транспортна розв'язка.
△ (1) Шляхопрові́дна розв'я́зка – розв'я́зка (споруда на схрещенні суходільних доріг для безперешкодного руху) у вигляді шляхопроводу.
Словник української мови (СУМ-20)