спершу —
спе́ршу прислівник незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
спершу —
пр., спочатку, зразу, попервах; насамперед, перш за все; вперед, наперед; перед тим, раніше.
Словник синонімів Караванського
спершу —
див. насамперед; спочатку
Словник синонімів Вусика
спершу —
рідше сперш, діал. сперше, присл. 1》 Попервах; спочатку. || У перший момент. || Насамперед, передусім. || Раніше, перед ким-, чим-небудь. Сперш усього — насамперед. 2》 рідко. Знову, ще раз; з самого початку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спершу —
СПЕ́РШУ, рідше СПЕРШ, діал. СПЕ́РШЕ, присл. 1. На перших порах; спочатку. Мати спершу сміялася. Думала – жартує, Потім бачить, що не жарти, Та й каже: – Мар'яно! Треба буде старостів ждать (Т. Шевченко); Спершу не з якою охотою пішов був Артем до отари.
Словник української мови у 20 томах
спершу —
ВІДРА́ЗУ (з самого початку, з першого разу; на перших порах), ЗРА́ЗУ (ІЗРА́ЗУ), СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ, СПЕРШ, СПЕ́РШЕ діал., ЗА́РАЗ розм. Галина відразу пізнає запале, гостроносе, в хворобливих рум'янцях обличчя Григорія (М.
Словник синонімів української мови
спершу —
Спе́ршу, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
спершу —
СПЕ́РШУ, рідше СПЕРШ, діал. СПЕ́РШЕ, присл. 1. На перших порах; спочатку. Мати спершу сміялася. Думала — жартує, Потім бачить, що не жарти, Та й каже: — Мар’яно! Треба буде старостів ждать (Шевч.
Словник української мови в 11 томах