сповідувати —
спові́дувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
сповідувати —
[споув’ідуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
сповідувати —
-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Дотримуватися якої-небудь релігії, якогось віровчення. 2》 перен. Відкрито визнавати, наслідувати якесь вчення, якісь погляди, переконання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сповідувати —
СПОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., що. 1. Відкрито дотримуватися чкої-небудь релігії, якогось віровчення. Він [папа Пій IX] засуджував свободу совісті, тобто право сповідувати ту чи іншу релігію або зовсім не визнавати її (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
сповідувати —
СПОВІ́ДУВАТИ (дотримуватися якоїнебудь релігії, якогось віровчення), ВИЗНАВА́ТИ, ПРИЙМА́ТИ (ставати послідовником якогось віровчення). — Док.: ви́знати, прийня́ти. Вимирали звільна старці, тямущі давньої віри, а хоч деякі й жили ще, то вже не сміли визнавати її відверто (І. Франко).
Словник синонімів української мови
сповідувати —
СПОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Дотримуватися якої-небудь релігії, якогось віровчення. Він [папа Пій IX] засуджував свободу совісті, тобто право сповідувати ту чи іншу релігію або зовсім не визнавати її (Нова іст., 1956, 201). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах