(група свійських тварин одного виду)(про велику рогату худобу в русі) череда, (коней) табун.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
стадо —
ста́до іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
стадо —
СТАДО – ЧЕРЕДА – ТАБУН – ОТАРА Стадо. Група тварин (переважно одного виду, віку тощо), які пасуться разом; узагалі велика група якихось тварин, рідше птахів, риб, які тримаються разом, а також переносно: оленяче стадо, стадо кіз, гусяче стадо...
Літературне слововживання
стадо —
СТА́ДО, а, с. 1. Група тварин (перев. одного виду, віку і т. ін.), об'єднаних з певною господарською метою (для утримання, нагулу, відгодівлі тощо).
Словник української мови у 20 томах
стадо —
-а, с. 1》 Група тварин (перев. одного виду, віку і т. ін.), об'єднаних з певною господарською метою (для утримання, нагулу, відгодівлі тощо). || Взагалі велика група яких-небудь тварин, птахів, риб і т. ін., які тримаються разом. || стадами, у знач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
стадо —
ГРУ́ПА (кілька тварин, птахів, що тримаються разом), ГУРТ, КУ́ПА, ГУ́РМА́ діал. Група китів; Собаки збіглися з усієї економії і.. ловили зубами кістки, що гості шпурляли на їх гурт (І.
Словник синонімів української мови
стадо —
СТА́ДО, а, с. 1. Група тварин (перев. одного виду, віку і т. ін.), об’єднаних з певною господарською метою (для утримання, нагулу, відгодівлі тощо). Без пастуха вівці не стадо (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах