хитрість —
[хитр'іс'т'] -рос'т'і, ор. -р'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
хитрість —
ХИ́ТРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. хи́трий. На панську мудрість мужицька хитрість (прислів'я); Її покинули дві прикмети, які, здавалося, становили природні компоненти її крові...
Словник української мови у 20 томах
хитрість —
-рості, ж. Властивість за знач. хитрий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хитрість —
ХИ́ТРОЩІ мн. (неправдиві, нерідко обманні слова, вчинки, хитрий прийом чи задум для досягнення мети), ХИ́ТРІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, КРУТІ́ЙСТВО, ХИТРОМУ́ДРОЩІ мн., розм.; ХИТРИ́НКА розм., ЛУКА́ВИНКА розм. (деяка хитрість, кмітливість); МАНЕ́ВР, ВИ́КРУТ розм.
Словник синонімів української мови
хитрість —
ХИ́ТРІСТЬ, рості, ж. Властивість за знач. хи́трий. На панську мудрість мужицька хитрість (Укр.. присл.., 1963, 118); Її покинули дві прикмети, які, здавалося, становили природні компоненти її крові...
Словник української мови в 11 томах
хитрість —
Хитрість, -рости ж. Хитрость. А все то хитрость єсть жіноча, новинкою щоб підмануть. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка