авантюрист —
авантюри́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
авантюрист —
-а, ч. 1》 Той, хто схильний до авантюризму; пройдисвіт. 2》 заст. Шукач пригод.
Великий тлумачний словник сучасної мови
авантюрист —
АВАНТЮРИ́СТ, а, ч. 1. Той, хто схильний до авантюр (у 1 знач.). Тікали деякі нервові обивателі, котрі страждали на манію пересліду і, щиро симпатизуючи південному військові, ніяк не могли припустити, що їх помилують за “зраду”, за...
Словник української мови у 20 томах
авантюрист —
авантюри́ст людина, схильна до авантюри, шукач сумнівних пригод, пройдисвіт.
Словник іншомовних слів Мельничука
авантюрист —
ПРИГО́ДНИК (шукач пригод), АВАНТЮРИ́СТ заст. Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Н. Рибак); Хіба всі великі полководці не були якоюсь мірою авантюристами? (О. Гончар). ПРОЙДИ́СВІТ розм.
Словник синонімів української мови
авантюрист —
Авантюри́ст, див. аванту́рник
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
авантюрист —
АВАНТЮРИ́СТ, а, ч. 1. Той, хто схильний до авантюризму; пройдисвіт. Часом цими ж шляхами мандрували всілякі посли й дипломати чи то авантюристи (Ле, Наливайко, 1957, 5). 2. заст. Шукач пригод.
Словник української мови в 11 томах
авантюрист —
рос. авантюрист людина, схильна до авантюрних дій, пройдисвіт, шукач легких, сумнівних результатів, аморальних і протиправних пригод.
Eкономічна енциклопедія