авантюрист
АВАНТЮРИ́СТ, а, ч.
1. Той, хто схильний до авантюр (у 1 знач.).
Тікали деякі нервові обивателі, котрі страждали на манію пересліду і, щиро симпатизуючи південному військові, ніяк не могли припустити, що їх помилують за “зраду”, за те, що вони в свій час не пішли з друзями англо-французьких рантьє, тікали й різні авантюристи, які, придбавши “іменем пролетаріату” деяке майно, поспішали перенести його у більш безпечне місце (М. Хвильовий);
Досить часто самозванцями були звичайні авантюристи, що користувалися підтримкою певних політичних сил як всередині країни, так і за її межами (Ю. Мушкетик).
2. заст. Шукач пригод.
З самого початку вбачали в ньому не стільки цезаря, скільки відважного авантюриста (О. Гончар);
Часом цими ж шляхами мандрували всілякі посли й дипломати чи то авантюристи (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)