Значення в інших словниках
-
багновиця —
багнови́ця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
багновиця —
-і, ж. 1》 Болотисте місце; трясовина. 2》 Болото (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
багновиця —
БАГНОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Болотисте місце; трясовина. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць (Сл. Гр.). 2. Болото (у 2 знач.). І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю... (М. Старицький).
Словник української мови у 20 томах
-
багновиця —
БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм.
Словник синонімів української мови
-
багновиця —
БАГНОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Болотисте місце; трясовина. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць (Сл. Гр.). 2. Болото (в 2 знач.). І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю… (Стар., Поет. тв., 1958, 228).
Словник української мови в 11 томах
-
багновиця —
Багновиця, -ці ж. 1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) мн. раст. Oxycossus. Шух. І. 22.
Словник української мови Грінченка