багновиця

багнови́ця

-і, ж.

1》 Болотисте місце; трясовина.

2》 Болото (у 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. багновиця — багнови́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. багновиця — БАГНОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Болотисте місце; трясовина. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць (Сл. Гр.). 2. Болото (у 2 знач.). І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю... (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
3. багновиця — див. болото  Словник синонімів Вусика
4. багновиця — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм.  Словник синонімів української мови
5. багновиця — БАГНОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Болотисте місце; трясовина. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць (Сл. Гр.). 2. Болото (в 2 знач.). І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю… (Стар., Поет. тв., 1958, 228).  Словник української мови в 11 томах
6. багновиця — Багновиця, -ці ж. 1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо. 2) мн. раст. Oxycossus. Шух. І. 22.  Словник української мови Грінченка