Значення в інших словниках байстрючище — Байстрюк, -ка м. Внѣбрачный, побочный сынъ. Котл. Ен. IV. 67. Не байстрюкові гріх, а батькові. посл. ум. байстрючок. ув. байстрючище. Словник української мови Грінченка