Значення в інших словниках
-
безвладдя —
безвла́ддя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
безвладдя —
Кризовий стан суспільства або його окремої адміністративно-територіальної одиниці, що проявляється в різкому порушенні функціонування існуючих органів влади.
Словник із соціальної роботи
-
безвладдя —
-я, с. Відсутність влади, керівництва, управління.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безвладдя —
БЕЗВЛА́ДДЯ, я, с. Відсутність державної влади. Місто лежало кинуте на поталу анархії, люди дограбували його до решти, користуючись зі стану безвладдя (І. Багряний); * Образно. У каламутній воді безвладдя, хаосу знаходить благодатний ґрунт злочинність усіх відтінків (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
безвладдя —
БЕЗВЛА́ДДЯ (відсутність певного управління в суспільстві або в якому-небудь колективі), АНА́РХІЯ підсил. Безкоролів'я в Речі Посполитій завжди викликало ще більшу сваволю магнатів, справжню анархію (П. Панч).
Словник синонімів української мови
-
безвладдя —
БЕЗВЛА́ДДЯ, я, с. Відсутність державної влади. Користуючись безвладдям і заколотами, казанські татари чинили спустошливі набіги на російські землі (Іст. СРСР, І, 1956, 128).
Словник української мови в 11 томах