безвладдя
БЕЗВЛА́ДДЯ, я, с.
Відсутність державної влади.
Місто лежало кинуте на поталу анархії, люди дограбували його до решти, користуючись зі стану безвладдя (І. Багряний);
* Образно. У каламутній воді безвладдя, хаосу знаходить благодатний ґрунт злочинність усіх відтінків (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)