безголов'я —
рідше безголів'я, -я, с. Нещастя, горе, біда.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безголов'я —
БЕЗГОЛО́В'Я, рідше БЕЗГОЛІ́В'Я, я, с. Нещастя, горе, біда. Велике тут було роздолля Тому, хто праведно живе. Так як велике безголов'я Тому, хто грішну жизнь [життя] веде (І. Котляревський); Я вам покажу! Я вам усім безголов'я зроблю (Б.
Словник української мови у 20 томах
безголов'я —
безголов'я: ♦ ма́єш, Фе́дьку, безголов'я про чоловіка, якого спіткало несподіване горе (Франко)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
безголов'я —
НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил.
Словник синонімів української мови