безголов'я

безголов'я:

♦ ма́єш, Фе́дьку, безголов'я про чоловіка, якого спіткало несподіване горе (Франко)

Значення в інших словниках

1. безголов'я — безголо́в'я іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. безголов'я — І БЕЗГОЛІВ'Я , безталання, біда, лихо, горе, нещастя, БЕЗДОЛЛЯ, безщастя.  Словник синонімів Караванського
3. безголов'я — рідше безголів'я, -я, с. Нещастя, горе, біда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безголов'я — БЕЗГОЛО́В'Я, рідше БЕЗГОЛІ́В'Я, я, с. Нещастя, горе, біда. Велике тут було роздолля Тому, хто праведно живе. Так як велике безголов'я Тому, хто грішну жизнь [життя] веде (І. Котляревський); Я вам покажу! Я вам усім безголов'я зроблю (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. безголов'я — див. біда; глупота; шапка  Словник синонімів Вусика
6. безголов'я — НЕЩА́СТЯ (нещаслива пригода, подія, що завдає кому-небудь страждання; душевний стан людини чи людей або соціально-моральний стан людей, народу, країни, зумовлений нещасливою подією, стражданням і т. ін.), БІДА́, ГО́РЕ підсил., ЛИ́ХО підсил.  Словник синонімів української мови